Старий кінотеатр Оттави

Багато жителів Оттави пам’ятають, як у другій половині 20 століття по вулиці Куїн розташовувався один із найстаріших і найвеличніших кінотеатрів Оттави. Його історія не така довга, як у інших оттавських кінотеатрів, але дуже насичена. Протягом 20 століття у ньому показували не лише фільми, а й проводили інші заходи. Далі на ottawa-trend.com.

Відкриття кінотеатру

Один з найстаріших кінотеатрів Оттави по вулиці Куїн відкрили восени 1920 року. Для столиці Канади відкриття кінотеатру було великою подією. То був кінотеатр “Капітолій”, і на його урочисте відкриття з’їхалися десятки зірок початку 20 століття. Кількість зірок кіно та театру в Оттаві була величезною. Такої кількості зіркових гостей у Канаді ще не було. На відкриття кінотеатру вони приїхали до Оттави на спеціальному поїзді з міста Нью-Йорк. А на головній залізничній станції Оттави “Юніон” зірок зустрів натовп фанатів та оркестр. Після чого, почесних гостей Оттави доставили на лімузині до кінотеатру “Капітолій”, за ними прямували гвардійці та кінна поліція, а також солдати, які несли британський, французький та американський прапори.

Новий кінотеатр Оттави відчинив свої двері для відвідувачів 8 листопада о першій годині дня. Вартість квитка до кінотеатру “Капітолій” у 1920 році становила:

В денний час:

  • за місце на балконі –15 центів;
  • за місце в лоджії – 35 центів;
  • за місце в одній з лож коштувало 35 центів.

У вечірній час майже всі місця у кінотеатрі коштували 55 центів. У вартість квитка було включено податки.

Перший фільм

Весь тиждень після відкриття кінотеатру, показували фільм під назвою “Квітка кохання”, знятий Гріффітом в 1920 році. Головну роль у фільмі грали такі актори як Джордж МакКуоррі, Річард Бартелмесс та Керол Демпстер. Це була захоплююча детективна історія, в якій невідомий вбив коханця дружини і втік на південь Тихого океану, а детектив переслідував його.

Особливості “Капітолія”

Кінотеатр “Капітолій” по-справжньому був особливим. Він став родзинкою культурного життя Оттави. У кінотеатрі купували квитки на місця безпосередньо перед самим фільмом, резерву квитків не було. Фільми в “Капітолії” показували безперервно, і вони протягом дня чергувалися з водевілем.

Хоча кінотеатр і був побудований для кіно та водевілей, згодом він став справжнім центром театрального та музичного життя Оттави. На сцені “Капітолія” почали частіше виступали визначні артисти, співаки та музиканти 20 століття. Серед таких великих та талановитих особистостей були: Гленн Гулда, Нельсон Едді та багато інших. У “Капітолії” давали концерти одні з найуспішніших опер, оркестрів як Канади, так і США та інших країн.

Архітектура кінотеатру та його власник

Кінотеатр “Капітолій” у 1920 році був побудований для мережі висококласних кінотеатрів “Театри Лоу”. Володів цією мережею Маркус Лоу, який був дуже досвідченим у сфері кіноіндустрії. Свою кар’єру він починав із прокатів дешевих гральних автоматів та нікелодеонів.

Проектувальником будівлі оттавського кінотеатру на вулиці Куїн був Томас Лемб. У першій половині 20 століття він був дуже успішним, популярним і затребуваним проектувальником. За його проектами було збудовано багато величних будівель в Америці. Також він спроектував будинок кінотеатру для канадського міста Торонто.

Фундамент майбутнього кінотеатру “Капітолій” по вулиці Квін був закладений у 1919 році. На будівництво величної будівлі кінотеатру на початку 20 століття витратили близько 1 мільйона доларів. Лише один концертний зал кінотеатру коштував чималу суму – 400 тисяч доларів.

Будівля кінотеатру була справжньою окрасою для Оттави. Вона була красиво і витончено виконана у неокласичному стилі Адама. Будівля мала три великі паладіанські вікна, які розміщувалися якраз над центральним входом у кінотеатр та наметом. Вікна виходили на вулицю Бенк. Головні двері кінотеатру були виконані з дуба та були дуже масивними. Насамперед гості кінотеатру потрапляли у просторий вестибюль, де знаходилися великі колони та високі дзеркала. Освітлення у вестибюлі було виконане з кришталевого настінного бра. Каса, де купували квитки, була повністю оброблена бронзою зі вставками зі слонової кістки. У фойє кінотеатру була дуже незвичайна стеля виконана з геометричних малюнків. Його підсвічувала величезна центральна люстра. Далі в кінотеатрі розташовувалися грандіозні сходи, виконані з мармуру. Мармурові сходи вели до бальної зали кіноактора, що потім став рівнем мезонін. По обидва боки мармурових сходів розташовувався вхід для оркестру. Трохи вище сходами, на антресольному рівні кінотеатру, була письмова, дамська кімнати  та кімната для курців, яка була зроблена у “помпейській зелені”. Територією кінотеатру гарно вписувалися у величну архітектуру шкіряні крісла та дивани. На стінах “Капітолія” були розвішані гобелени, можна було зустріти фреску та звичайні ніші. Підлога кінотеатру була застелена старовинним килимом з трояндпми. У залі для глядачів була красиво прикрашена арка авансцени. Вона повністю оточувала основну сцену кінотеатру. Для комфортного перебування глядачів у кінотеатрі, постійно циркулювало свіже повітря завдяки великим повітроводам розміщеним під сидіннями.

Вестибюль кінотеатру “Капітолій”.
Вестибюль кінотеатру “Капітолій”.
Зал для глядачів кінотеатру “Капітолій”.

Кінотеатр “Капітолій” був одним із найбільших кінотеатрів в історії Оттави. Він мав 17 рядів із більш ніж 2 тисячами місцями.

Зал для глядачів кінотеатру “Капітолій”.

Занепад кінотеатру, закриття та знесення архітектурного шедевра Оттави

Кінотеатр успішно працював багато років до початку 1960-х років, коли почалися серйозні проблеми. У 1964 році громадськості стало відомо, що кінотеатр “Капітолій” збиралися розбити на два зали для перегляду фільмів. Такі плани були наслідком грандіозного успіху оттавського кінотеатру “Елгіна” із двома великими екранами. Але ці плани так і не були здійснені з низки причин, і кінотеатр “Капітолій” продовжив працювати у звичному режимі. Продовжувати довго успішно працювати далі кінотеатру не судилося. Вже до кінця 1960-х років, зал кінотеатру на більш ніж 2 тисячі місць було неможливо повністю заповнити. Заклад став абсолютно нерентабельним як кінотеатр, так і як театр. Причиною такої низької відвідуваності стала масова поява в будинках оттавців власних телевізорів і пристроїв, за допомогою яких можна було переглядати фільми. Крім цього на кінотеатр “Капітолій” значно вплинули конкуренти з двома та більше залами, оренда яких була в рази дешевша як і вартість квитків.

Останній удар було завдано кінотеатру, коли у 1967 році було відкрито Національний центр мистецтв та анахронізм. “Капітолій” став нікому непотрібним.

У 1970 році в кінотеатрі “Капітолій” показали останній фільм – “Маш”. Це була чорна комедія, яка здобула премію “Оскар”. Події фільму розгорталася у польовому шпиталі під час Корейської війни. Головну роль у фільмі грали Дональд Сазерленд та Еліотт Гулд. Після показу фільму величний кінотеатр 20 століття було закрито та знесено.

Жителі Оттави у 1960-1970-х роках не могли нічого зробити з архітектурним витвором мистецтва, оскільки закону про спадщину ще не існувало. Тому уряд без жодних вагань зніс вишуканий архітектурний об’єкт столиці Канади, величну будівлю кінотеатру “Капітолій”.

Руїни кінотеатру “Капітолій”.

Comments

.,.,.,.