Відомий віолончеліст і композитор з Оттави Ян Ярвлепп

Це дійсно відома особистість. Серед вагомих робіт композитора та віолончеліста пригадуєш «Rise and Fall of the Avro Arrow» або «Танець духових інструментів». Останню композицію, наприклад, Ян Ярвлепп виконував на відкритті сезону Оттавського симфонічного оркестру (подія проходить традиційно в жовтні).

Містяни добре знайомі з його творчістю, але навряд чи знають, яка це особистість. Оттава Тренд якраз більше розповість про це.

Дитинство Яна

Цікаво, в якій родині, цінностях ріс майбутній музикант. Та звичайно, в цьому шляху хочеться відслідкувати час, коли Яна Ярвлеппа зацікавила музика. Але все по порядку.

Народився чоловік в 1953 році, зростав в фінсько-естонській родині. Його батьки переїхали в Оттаву після Другої світової війни. Рідною мовою була фінська, проте хлопець швидко освоїв англійську. І хоча американську культуру в родині не було прийнято вивчати, проте батьки часто вмикали класичну музику, яка регулярно грала на «CBC Radio». В ті часи хлопця вабила популярна поп-музика, а класика автоматично відносилася до категорії «дорослої» музики.

Заняття музикою пройшли не так гладко, як цього хотілось. Мама Яна чудово грала на фортепіано, це і зацікавило хлопця. Та коли він спробував сам — нічого не вийшло, адже було нудно, інтерес згас. Ян закінчив займатися струнними, а його брат — дерев’яними духовими інструментами.

Перші спроби складання «свого»

Це особиста історія, яку іноді згадує Ян в інтерв’ю. Йому було 12 років, він побачив «The Beatles» на шоу Еда Саллівана. І ось він вже намагається щось складати, видаючи металеві звуки. Він не розумів, що це були перші спроби займатися композицією. Досить влучно Ян порівнює свої перші спроби з їздою на велосипеді без використання рук.

В старшій школі в віці 14 років хлопець почав грати на бас-гітарі та гармоніці. Вступивши до університету, він вивчав композицію та гру на віолончелі. Вже в процесі вивчення прийшло розуміння, що він на «одній хвилі» з вчителями композиції, які були до того ж модерністами.

Вже в 1981 році Ян повернувся до рідного міста — до Оттави. Він якраз закінчив докторську студію композиції та музики XX століття. До цього юнак навчався в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. Його вчителями були відомі особистості, ось деякі з них: Вілл Огдон, Роджер Рейнольдс, Луїс де Пабло, інші.

Після приїзду Ян майже одразу приєднався до складу Оттавського симфонічного оркестру, де активно працював на різних посадах. Він був незалежним віолончелістом, композитором та викладачем, в його біографії позначається досвід техніка звукозапису та підрядника для груп камерної музики.

Його жага до різноманітної музики, до експериментів постійно зростала. Це добре прослідковується в його талановитих роботах.

Стиль написання

Ян Ярвлепп обрав європейсько-американський ф’южн. Написана ним музика — автобіографічна. З біографії чоловіка відомо, що в підлітковому віці він вже віртуозно грав на віолончелі в Оттавському молодіжному оркестрі. Трохи протилежний напрямок його творчості — гра на електрогітарі в рок-групі. Це особистість, яка могла поєднати дві культури в єдине ціле.

Його мрією було написання твору для дослівно «металевих барабанів та оркестру». Композитора та віолончеліста ваблять незвичні поєднання інструментів.

«Garbage Concerto»

Це один з яскравих прикладів роботи Яна, те, про що була мова трохи вище. Він поділився історією такого яскравого і водночас незвичного поєднання інструментів. В 1992 році (одного сонячного, літнього дня) чоловік на кухні витяг металеві та скляні банки, пластикові пляшки. Після цього і розпочалися експерименти.

Як пригадує Ян Ярвлепп, Девіду Каррі (диригенту Оттавського симфонічного оркестру) така ідея сподобалася, тому вже в 1996 році під його керівництвом відбулася прем’єра твору. Тобто за чотири роки композитору вдалося підготувати твір.

«In Memoriam»

Це ще один яскравий приклад творчості Яна, твір написаний з думками про брата. Відомий діяч розповідав, що написання проходило у відділенні паліативної допомоги (лікарня в Міссісаузі «Credit Valley»). Ян разом з подругою щодня приходили для того, щоб провести час з братом. Це був складний час, рідна людина композитора вмирала, він вже не міг говорити. Після неминучого кінця чоловік пішов додому та створив досить виразний ліричний твір.

В розмовах композитор зізнавався, що це одна з найщиріших його робіт. З цим важко не погодитися, кожна нота та мелодія пронизує, торкається душі. Додає емоцій і те, в яких умовах та при яких обставинах ця музика була написана.

«Три моменти в історії Канади»

Це твір з історією, складається з трьох частин. Саме його в Яна Ярвлеппа замовив грант Ради мистецтв Оттави для виконання в 2017 році. Нагадаємо, визначною подією було святкування 150-річчя Канади.

Виконавці відмовилися від написаної композиції та не грали. Колишній учень композитора віолончеліст Рафаель Вайнрот Браун якраз був в процесі пошуку та ідеї заснування дуету: віолончелі та фортепіано. Таким чином, Рафаель та піаніст Джон Кофі Дапаа виконали композицію на сольному концерті, який пройшов в Музеї історії. Відомо, що 31 серпня 2019 року дует повторив виступ на Бічвудському кладовищі в Оттаві.

В роботі композитор намагався акцентувати увагу слухачів на двох останніх швидких частинах: «Введення останнього шипа в Канадську тихоокеанську залізницю» і «Зліт та падіння стріли Авро».

Ян Ярвлепп в ролі вчителя: природжений талант чи набуті навички?

Можна відповісти, що другий варіант більш характерний для оттавського композитора. Він пройшов довгий та складний шлях, багато практикував, незважаючи ні на що. Якщо порівняти викладання з концертами, то перше, безперечно, має стабільність від тижня до тижня.

Цікавою є фраза Яна:

«Я можу озирнутися назад і сказати, що зробив свій внесок у розвиток музичного фону багатьох людей, і Рафаель є видатним прикладом цього».

Мова йде про одного з видатних учнів Яна Ярвлеппа — віолончеліста Рафаеля Вайнрота Брауна, який відправився у сольне плавання. Це успішний приклад того, як талант поєднується з працелюбністю.

Залишив віолончель: що далі?

В 2019 році Ян Ярвлепп зробив оголошення, що покидає Оттавський симфонічний оркестр. Він приблизно 52 роки грав на віолончелі, а в оркестрі успішно прожив 38 сезонів. Станом на 2019 рік йому вже було 66 років. Як він сам зізнавався, офіційний вік виходу на пенсію він перевищив. В цілому, пройдений шлях Яна Ярвлеппа, його досягнення — це момент для роздумів.

11 вересня 2021 року стало особливою датою в житті Яна. Він одружився з Джейн Стейплз в лютеранській церкві Святого Петра в Оттаві. Преподобний Джоел Краус проводив церемонію. На весільній церемонії відбулися прем’єри композицій: «Процесій», «Рецесія». Їх Ян склав спеціально до визначної події:

  • на скрипці грала Алла Перевалова;
  • на фортепіано — Кіган Лазарус;
  • свою партію віолончелі виконував Стів Сміт.

Його життя вирує, хоч і в іншому темпі. Він може за бажанням грати на гітарі, на віолончелі. В церкві, наприклад, віряни можуть почути оттавського композитора та віртуозного віолончеліста. На великих концертах, а тим паче у складі Оттавського симфонічного оркестру, слухачі його вже не почують. Та яку дорогу він би не обрав, всі вони «ведуть до композиції» та музики.

Comments

.,.,.,.